Велосипедний транспорт вважається одним із ключових факторів сталих міст. Що потрібно зробити, щоби більше людей пересіли на велосипеди?
Міста по всьому світу страждають від зростаючого трафіку, шуму та поганої якості повітря. Експерти сходяться на думці, що настав час для радикальних змін у галузі дорожнього руху та транспорту. Велосипедний транспорт вважається одним із найважливіших факторів придатних для життя міст. Але що потрібно зробити, щоб створити більш адаптовані для велосипедистів міста?
Такі зручні для велосипедистів міста, як Копенгаген, Утрехт чи Амстердам, часто оцінюються як особливо гідні для життя в них. Не дивно, адже активна міська мобільність, така як їзда велосипедом чи ходьба пішки, економить простір, є екологічно чистою і не створює шумового забруднення. “Очевидно, що останніми роками велосипедний рух відіграє все більш важливу роль в інноваційному плануванні міської мобільності. І він продовжуватиме це робити. Сьогодні міста вже не можуть дозволити собі замовчувати це питання”, – підтверджує Пітер Ланге, транспортний консультант в PTV Group. Для того, щоб створити стимули для розвитку велосипедного руху, необхідно забезпечити інфраструктуру, яка дозволить велосипедистам безпечно, комфортно та ефективно дістатися до місця призначення”.
Зручна для велосипедистів інфраструктура
Згідно з Copenhagenize Index, який спирається на опитування велосипедистів у Копенгагені, зручна інфраструктура для велосипедистів є одним з рушіїв для масового використання велосипедів населенням. У данській столиці 62% мешканців дістаються роботи, школи або університету на велосипеді. Коли їх запитують про причину, вони називають не здоров’я, екологічну свідомість або економію грошей, а ефективність – тому що це найкращий і найшвидший спосіб дістатися від пункту А до пункту Б.
“Розширення мережі велосипедних маршрутів, звичайно, відіграє ключову роль у популяризації використання велосипедів. І це стосується не лише міст, а й прилеглих територій, наприклад, шляхом створення велосипедних магістралей, що з’єднують міста та сільську місцевість”, – пояснює Петер Ланге. “Ще одним важливим фактором є інтермодальність, зокрема, інтеграція велосипедного та громадського транспорту. Тут йдеться не лише про фактичну безпеку велосипедистів, а й про те, як вони при цьому почуваються”.
Участь громадян
Таким чином, участь громадян у велосипедних проєктах також набуває все більшого значення. Наприклад, у Копенгагені велосипедистів опитують з таких актуальних питань, як інфраструктура та рівень сприйманої безпеки для дворічного звіту про велосипеди. Сінгапур, високоурбанізований мегаполіс, який планує збудувати 700 км велосипедних доріжок до 2030 року, також покладається на громадськість. Громадяни можуть проїхати запланованими велосипедними маршрутами за допомогою велотренажера VR – на основі програмного забезпечення PTV – і висловити свою думку про проєктування.
Створення простору для велосипедистів за допомогою віртуальної моделі
“Містам, які хочуть перевести рух на велосипеди, доводиться вирішувати безліч найважливіших завдань: Де потрібні окремі велодоріжки, нові веломагістралі чи паркувальні місця? Як виглядає взаємодія з іншими учасниками дорожнього руху? Як ми можемо забезпечити “зелені хвилі”, які служать велосипедистам?” – Розповідає Йохен Лохміллер, менеджер з продукції PTV. “Тому перед реалізацією дорогих інфраструктурних проєктів має сенс уважно вивчити різні заходи. Саме тут на допомогу приходить інструмент моделювання PTV Vissim. На основі віртуальної моделі можна реалістично змоделювати поточний та майбутній велосипедний трафік у місті та прогнати різні сценарії “що-якщо”. Таким чином, ефект від вживаних заходів може бути перевірений і підтверджений у віртуальному середовищі”.
Про автора
